ЯК ЗАХИСТИТИ СВОЇ ПРАВА, ЯКЩО ВАС ДИСКРИМІНУЮТЬ ПРИ ПРИЙОМІ НА РОБОТУ?

Птн, 05/04/2019 - 14:15

    «Якщо працівника дискримінують при прийомі на роботу (наприклад, через вік, стать або коли йдеться про жінок з маленькими дітьми), як можна захистити свої права?» 

    Законодавча база

    Проблема дискримінації існує та існувала завжди. Бажання подолати дискримінаційні явища пов’язане з прагненням людства до вдосконалення та дотримання основних принципів здорового суспільства – це свобода, рівність, справедливість.

    Основні принципи соціальної рівності у всіх сферах життя закріплюють стаття 24 Конституції України та стаття 2-1 Кодексу законів про працю, які свідчать, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.

    Для закріплення антидискримінаційної політики в країні прийнято ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

    Куди можна звернутися?

    Зважаючи на статтю 10 ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного (зокрема, запобігання будь-яким формам дискримінації) на території України і в межах її юрисдикції здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Тож доречним буде звернення із заявою про захист своїх прав, порушених при прийомі на роботу, до омбудсмена.

    Але основною формою захисту від дискримінації при прийомі на роботу є судовий захист. Якщо вас не беруть на роботу через вік, стать тощо, то у вас виникає беззаперечне право звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

    Представляти в судах інтереси осіб та/або груп осіб, стосовно яких було застосовано дискримінацію, можуть громадські організації. Так наприклад, стосовно безпідставної відмови у працевлаштуванні інваліда доцільним буде звернення за допомогою до Громадської організації осіб з інвалідністю. Стосовно відмови у працевлаштуванні жінки можна звернутися за допомогою до громадських об’єднань, які створені для забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.

    Позитивні судові прецеденти

    Що стосується практики розгляду судових спорів про дискримінацію при прийомі на роботу, вона не багата на позитивні прецеденти, але вони є. Так, у справі № 308/10971/16-ц громадянин оскаржив непроходження конкурсу на зайняття посади директора бюджетної установи. Суд визнав дискримінаційним вказування віку кандидата, адже для даної посади немає вікового цензу. Також суд констатує, що в опублікованому відповідачем оголошенні про конкурс немає вказівок про вікові обмеження для кандидатів на посаду керівника закладу.     Як відомо, вимоги щодо віку встановлюються лише законодавством (ст. 22 КЗпП). Роботодавці можуть лише визначати вимогу щодо досвіду роботи, а будь-які згадки про вік кандидата – поза законом.

    У справі № 459/1161/17 громадянин оскаржив відмову підприємства прийняти його на роботу через стан здоров’я та його оцінювання як неврівноваженої та неадекватної особи. Суд дійшов висновку, що огляд працівниками відповідача медичної картки позивача, що не є уповноваженими для цього особами, а також власні висновки про стан здоров’я позивача не слід вважати законною підставою для відмови у працевлаштуванні. Як і негативний емоційний стан позивача, який, зокрема, міг бути зумовлений відмовою у прийнятті на роботу.

    На жаль, серед судових рішень є і багато негативних прикладів захисту прав кандидатів, оскільки специфіка дискримінації полягає у тому, що докази дискримінаційних дій зазвичай знаходяться в руках тих, хто їх вчиняє.

    Радимо вам завжди захищати свої права і не допускати проявів дискримінації щодо вашої особи. Саме наша небайдужість до власних порушених прав зверне увагу широкого кола осіб до проблеми та буде поштовхом для органів державної влади вдосконалювати механізми захисту від дискримінації в усіх сферах життя.